Горностайпільський будинок-інтернат

В цьому закладі (2013 рік) близько трьох місяців перебувала наша бабуня. Це просто жах… Кожного разу, коли ми приїжджали її відвідувати, нас до пів години тримали в холі, не пускали. Коли ж піднімались до неї, то в кімнаті були мокрі поли, вимиті… Проте всеодно стояв стійкий запах сечі. Коли запитали в бабушки, як часто в них прибирають, вона відповіла, рідко. Оце ви приїхали, той прибрали… Одного разу ми потрапили на сніданок. Що їсти було, не пам”ятаю. А от сива вода в чашці, виявилась молоком!!!! Таке “молоко” стареньким давали пити!!! Бабці, які збігались подивитись до кого ж приїхали, коли я їх питала як їм живеться, обертаючись по сторонам шепотіли, що їх погано годують, кричать на них, інколи штовхають. Але!!! коли з”являвсь персонал, вони замовкали. Запідозривши не ладне, медсестри сновигали туди – сюди, не залишаючи нас наодинці, постійно заглядали в кімнату чи нема сторонніх.. Таке відношення нас ошарашило. Адже за утримання було домовлено та додатково проплачено!!! аби тільки краще ставились. Бабуню ми забрали… Не вірте їм. Якщо переймаєтесь за стареньких, рекомендуємо робити неочікувані рейди…